12.07.2024

Як навчати дитину фінансової грамотності?

Фінанси і діти

Як прищепити дитині правильні фінансові звички?

Тема грошей зараз актуальна як ніколи. Саме тому навчання фінансової грамотності – це внесок в успішне майбутнє дитини. Але коли починати, як прищепити правильні фінансові звички, чи давати кишенькові гроші?

З якого віку краще починати навчання фінансової грамотності?

Дитячі психологи стверджують: уже з 3-х років дитина розуміє, що всі її “хочу” батьки обмінюють на папірці та монети. Так починає формуватися розуміння світу матеріальних цінностей. Приблизно з 5-ти років малюк уже знає, що таке гроші і як висловити своє бажання в словесній формі. Експерти радять з 6-ти років поступово навчати дитину фінансової грамотності. Пам’ятайте, навіть якщо у вашій сім’ї не заведено говорити про гроші, дитина все одно підсвідомо вбиратиме ваше до них ставлення.

У магазині Саша на прохання купити іграшку отримав категоричне “ні”. Оскільки жодних пояснень не було, дитина вирішила, що вона несправедливо обділена, особливо якщо такою самою машинкою вже встиг обзавестися його товариш. І хлопчик продовжує смикати матір за руку: “Хочу цю іграшку! Ну купи, Льоші ж купили, а я що, гірший?!” Мама старанно ігнорує одномоментний порив, бо вважає: реакції немає, а отже, дитина сама все зрозуміє і перестане вередувати. Але тяганина “хочу ось це” укупі з риданнями, нарешті, виводить її з себе, і жінка обсмикує дитину фразами: “Ми не можемо собі це дозволити!”, “У тебе вже є іграшки!” або “Зараз не до твоїх забаганок!” Малюк, звісно, заспокоїться, переключиться на щось інше, але ця ситуація дасть старт негативному ставленню до фінансів. А повторювані інциденти лише закріплять його установку. У майбутньому юнак або поставить гроші на п’єдестал, і йому однаково буде їх не вистачати, або набере кредитів, піддавшись раптовому “хочу”.

Як прищепити дитині правильні фінансові звички

Зрозуміло, кожен батько хоче, щоб у дитини було все. Коли нам щось забороняють у дитинстві, ми несвідомо прагнемо захистити свого малюка від будь-яких “не можна”. Але така позиція швидше нашкодить. Важливо вчити дитину грамотно витрачати гроші.

Також читайте:  Як влаштувати свято для дітей на Великдень: ігри та розіграші

Грошова скарбничка

Малюки добре сприймають яскраві кольори і незвичайні форми. Купіть кумедну яскраву скарбничку, нехай дрібничка стане “особистим банком” – усі грошові сюрпризи та подарунки мають зберігатися саме там. Щомісяця перераховуйте разом із дитиною її особисті гроші, думайте, на що їх можна витратити, – нехай це стане традицією. Так малюкові буде простіше оцінювати свої фінансові можливості. Щоразу, коли він просить у магазині що-небудь, обов’язково пропонуйте скористатися власними накопиченнями. Тільки без примусу. Якщо дитина навідріз відмовляється влазити у свій “банк”, значить, товар їй не так уже й потрібен.

Припустімо, на ту ж машинку не вистачає певної суми – треба ще підкопити. У розмові з сином наголосіть: “Скоро Новий рік, якщо хочеш, ми подаруємо тобі стільки-то грошей – зможеш купити омріяну машинку”. Можливо, хлопчик зрозуміє: насправді він її не дуже-то й хоче – проблема вирішиться сама собою.

Без зусиль нічого не вийде!

Розкажіть дитині, звідки беруться гроші. Допоможіть їй зрозуміти, що з неба нічого не падає – грошові кошти треба заробляти. Тільки не перегніть палицю, не варто лякати малюка моторошною казкою про нецікаву і безрадісну роботу.

Витрачайте гроші разом

Намагайтеся залучати дитину до сімейних витрат, паралельно пояснюйте, що таке онлайн-покупки, банківські картки, платіжний рахунок, що дозволить придбати та чи інша купюра. Якщо оплачуєте комунальні послуги через інтернет, посадіть малюка поруч і розкажіть, “як у дорослих усе влаштовано”. Наприклад, мультики він дивиться по телевізору, а їсти готують на плиті – це споживання електроенергії, і її потрібно щомісяця оплачувати. Де стоїть ліжечко і столик – у квартирі, за неї теж потрібно платити. Поступово дитина усвідомлює: цей світ набагато складніший, і витрати не обмежуються іграшками, одягом і смачною їжею. Тема фінансів не має бути забороненою, нудною або проблемною. Навіть якщо ваші можливості обмежені, все одно активно обговорюйте витрати, залишайте хоча б трохи грошей на смаколики та інші дрібниці (фарби, кольорові олівці, крейда).

Залучіть дитину до сімейних витрат

Принцип “відкладеної винагороди”

Раніше ми вже говорили про необхідність економити гроші за допомогою “особистого банку”. Для посилення ефекту ви можете розповісти малюкові про самоконтроль. Що син просить уже тривалий час? Машинку, як у Льоші, але йому не вистачає певної суми. Якщо хлопчик на якийсь час відмовиться, наприклад, від солодощів і збереже свої накопичення, вже до Нового року зможе обзавестися машинкою. Головне, щоб дитина зрозуміла: якщо вона зараз пожертвує сьогохвилинним бажанням (придбати морозиво, шоколадку, лимонад), її заповітну мету (машинка) буде досягнуто швидше і вона принесе значно більше радості.

Також читайте:  Нейромережі та діти: як включити можливості ШІ в процес освіти дітей

Запропонуйте дитині роль контролера

Часто малюки вередують у магазині від неробства. Нова обстановка, велика кількість фарб і смачних запахів, незнайомі обличчя спонукають їх приміряти на себе нову соціальну роль – покупця. Але малюк не має власних грошей, тому робить висновок: я отримаю, що хочу, за рахунок батьків. Так починаються провокації. Щоб зберегти нервову систему і собі, і дитині, перетворіть покупки на гру. Дайте малюкові список покупок і попросіть допомогти взяти все, що потрібно. Якщо він ще не вміє читати, нехай тримає в руках заповітний список і промовляє кожен товар, який опиняється в кошику. Ще одне завдання – акуратно розкласти продукти, щоб нічого не впало і не пом’ялося. У підсумку в дитини просто не залишиться часу на капризи – вона буде зайнята конкретною справою.

Не міряйтеся грошима!

Уже в дитячому садку діти починають порівнювати себе з однолітками. Так виникають перші незручні запитання: “Чому в Марини є гарна лялька, а в мене немає?”, “Коля приносить із собою великі бутерброди з м’ясом, соусом і помідорами, а я їм звичайний бутерброд із сиром і яблуко, чому мені так не можна?” Помилкою буде порівнювати свій дохід з іншими, оскільки дитина вже змалку виявиться залученою до деструктивних грошових перегонів. Але все-таки доведеться розповісти малюкові про різницю в доходах. Зробіть акцент на розмаїтті цього світу: ніхто не гірший і не кращий за нас, люди відрізняються один від одного не тільки рисами характеру і зовнішності, а й освітою, рівнем зарплати, і якщо людина заробляє менше – це не робить її поганою.

Розповідаємо дитині про сімейний бюджет правильно

Щомісячним плануванням бюджету краще займатися всією родиною. Разом із дітьми намалюйте пиріг або наріжте різнокольорові папірці, за кожну кольорову купюру чи шматочок пирога відповідає один член родини. Так, жовтий колір (цей шматочок) – мамина зарплата, синій (інший шматочок) – татова, а помаранчевий (ще один шматочок) – бабусина пенсія. Потім розпишіть свої витрати: одна сума піде на оплату рахунків, інша – на продукти, третя – на секції, четверта – непередбачувані витрати (раптом хтось захворів, або черевики порвалися). Не забувайте за можливості залишати купюри-шматочки для маленьких радощів: малюк буде щасливий, але водночас зрозуміє, чому залишилося саме стільки. Якщо в сім’ї кілька дітей, купюри слід розподіляти порівну, незалежно від різниці у віці. Якщо ж друга дитина ще немовля, значить, гроші підуть на купівлю нового смачного пюре або брязкальця.

Також читайте:  Чому дітей потрібно часто обіймати: 5 наукових фактів

Кишенькові гроші: давати чи ні?

Не всі батьки заохочують кишенькові гроші, бо дитину стає складно контролювати. Це особливо актуально щодо підлітків: “А раптом палити почне або остаточно собі шлунок газованою водою та чіпсами загубить?!” – турбуються батьки.

Звичайно, тільки вам вирішувати, давати кишенькові гроші чи ні. Проте психологи радять переступити через свої страхи і сформувати для дитини особистий бюджет. Це полегшить життя насамперед дорослим, оскільки “тягар хотілок” ляже на плечі самої дитини. Принцип “відкладеної винагороди”, який ми вже розглянули, буде тут дуже доречним. Підліток хоче новий смартфон? Нехай збирає. Так його кишенькові гроші не “розчиняться в повітрі”, а будуть спрямовані на досягнення мети.

Малюкам (5-10 років) краще давати гроші раз на кілька тижнів і разом з ними придумувати, на що їх витратити. Якщо ви щомісяця плануєте сімейний бюджет, просто розділіть кольорові купюри або шматочки, що залишилися, на кілька частин. Суму дорослі визначають самі, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Тут важливо дотриматися балансу, щоб дитина не відчула себе обділеною і водночас не надто розкутою у витратах. Тому не соромтеся цікавитися в інших батьків, скільки грошей вони виділяють на кишенькові витрати.

Корисні поради

  1. Не оплачуйте хороші оцінки та домашні обов’язки.
  2. Чітко окреслюйте особисті кордони. Якщо ви просите дитину принести предмет із сумки, вона має принести її цілком, не залазячи всередину. Не забувайте дотримуватися тих самих правил: не копайтеся в речах підлітка, не читайте його щоденники. Пам’ятайте, модель поведінки дитина копіює зі старших членів родини.
  3. Вчіться домовлятися! Ця порада стосується не стільки дітей, скільки дорослих. Якщо тато – єдине джерело доходу в сім’ї та витрачає гроші на власний розсуд, а мама не може впливати на його фінансові рішення, у дитини спотворюється уявлення про бюджет. Постарайтеся спочатку відкрито поговорити: наприклад, якась частина доходу, якщо не вся, стане спільною, і ви разом будете її розподіляти.
  4. грайте в магазин, де дитина виступає в ролі продавця-касира, а рідні стають покупцями. Це допоможе їй орієнтуватися в категоріях товарів і розуміти, що скільки коштує.

Залиште коментар