5 вигаданих небезпек від автомобіля: викриваємо все

Серед автомобілістів досі ходить багато різноманітних міфів, у яких автомобіль постає чи не «осередком вселенського зла». І є люди, які в них вірять! Представляємо вашій увазі п’ять вигаданих автострашилок:

Батарея б’є струмом!

Розповідають, що якщо при огляді моторного відсіку ненароком спертися рукою на акумулятор, то людина від отриманого електричного удару може впасти на землю. Теорія проста: смертельний для людини струм становить десяті частки ампера, тоді як сучасна батарея легко може видати ампер 600-800.

Цифри лякаючі. Ось тільки боятися не варто. Спирайтеся на батарею скільки завгодно: струм через вас не піде (хіба що сорочку марно забрудните). Величина струму визначається не етикеткою на батареї, а реальним опором ділянки, до якої додається напруга. А цей опір, навіть без урахування одягу, становить для шкіри, сухожилля та кісток кілька кілоом — приблизно від 3 до 20 кОм у перерахунку на метр. Поділимо 12 на такий опір — і де ж лякаючі ампери? Їх немає і бути не може, реальний струм набагато порядків нижче.

Заради справедливості все ж таки відзначимо, що при вкрай несприятливому збігу обставин хворобливий удар можна заробити навіть від невинного тестера. Але для цього потрібно, щоб його висновки торкнулися якоїсь свіжої подряпини на пальці — у цьому випадку вас справді трусить. А якщо дуже хочеться, щоб стукнуло без будь-яких подряпин, то доторкніться контактів обмотки будь-якого реле в момент його вимкнення. Те саме стосується й більшості електромагнітних звукових сигналів. Вольт сто, а то й двісті гарантую — дякую самоіндукції… Але це можна зробити лише спеціально.

Підпал смартфоном

Страшилка така: при заправці на АЗС не можна базікати по мобільнику, оскільки, мовляв, його електрохвилі провокують появу іскор на металевих поверхнях, внаслідок чого пари бензину в горловині бака вибухають.

Наслідуючи логіку «авторів», заборонити телефонну балаканину потрібно не тільки водіям, а й пасажирам, і співробітникам АЗС. Адже «електрохвилі» не знаються, хто їх випустив на волю… Та й гуляють електромагнітні хвилі по всьому світу, а не лише в межах окремо взятої АЗС. До речі, а чи можна розмовляти телефоном просто поряд з машиною, у якої в баку повно бензину?

Загалом страшилка знову не вдалася. Якщо вже чіплятися до мобільників, то треба було заходити з іншого боку. Якусь небезпеку містять літій-іонні батарейки, які дійсно інколи вибухають у різних частинах світу і в різних пристроях. Але це все-таки зовсім інша проблема.

Отрута за склом

Одна з найбанальніших страшилок закликає «ретельно» вибирати склоомиваючі рідини, оскільки їхні пари неодмінно проникають у салон, а тому, при помилковому виборі, здатні отруїти, вбити тощо.

Що ж, в автомобілі використовують багато рідин, які важко віднести до категорії їстівних. Але це не привід відмовлятися від бензину, гальмівної рідини, антифризу тощо.

Що стосується омивачок, то сьогодні в наших магазинах, на жаль, продають виключно рідини на основі ізопропілового спирту, так що вибирати особливого і не з чого. Справді, хвалити їх нема за що: різкий неприємний запах, висока в’язкість на морозі і т.д. Саме тому рекомендуємо по можливості заливати омивайку за температурою, тобто не користуватися рідинами з етикетками «Мінус 30», якщо за бортом від сили мінус 10… Сенс простий: чим нижча температура на етикетці, тим більше в такій рідині смердючого ізопропілового спирту. Адже літні омивки практично не пахнуть.

А для зими найкраще підходять заборонені у нас омивайки на основі метанолу, які вільно продають у Скандинавії та Канаді. У них і запах не такий мерзенний, і плинність на морозі нормальна. А проблеми з ними виникають лише тоді, коли алкаш, що опустився, намагається вжити їх усередину.

Не заряджайте АКБ вдома: вибухне!

Страшилка звучить переконливо: заряджатимеш батарею вдома — не оминути тобі вибуху! Мовляв, утворюється гримучий газ: однієї назви злякатися можна. Однак якщо заглибитися в теорію, то швидко з’ясується: реальна концентрація водню, що виділяється при зарядці, здатна заподіяти неприємності, повинна скласти приблизно 4% від об’єму повітря в приміщенні. На практиці до подібних значень вам не дістатися, особливо якщо провітрювати квартиру. Подібні вимоги висувають хіба що до акумуляторних ділянок на підприємствах, де постійно заряджається безліч батарей. А лякати подібними прикрощами при разовій зарядці АКБ не потрібно.

Само собою, батарея вимагає шанобливого себе ставлення. Та й запашок від неї якийсь виходить. Але фільм-катастрофу вона не спровокує.

Геть пластик, або Великий Бум!

Популярна маячня страшилка про бензин заклинає споживача уникати пластикових каністр. Пластмаса електризується, від неї сиплються іскри, тому присутність бензину поблизу може породити «Великий Бум». Рвоне так, що… як у кіно, загалом.

Страшно? Так, моторошно. Навіть забуваєш про те, що на будь-якій АЗС пластмасові каністри спокійно лежать на полицях: купуйте на здоров’я… Та й баки більшості сучасних автомобілів виготовлені зовсім не з металу.

Так, згідно правил технічної експлуатації, не допускається відпустка нафтопродуктів у скляну тару. Відпуск нафтопродуктів у тару, виготовлену з полімерних матеріалів, допускається лише за наявності на ній маркування підприємства-виробника про можливість її використання для зберігання нафтопродуктів.

Що ж, пластмаса офіційно реабілітована. Зрозуміло, що йдеться не про каністри для питної води, а про більш серйозні вироби.

Усіх, хто пригадає аналогічні приклади нічим не обґрунтованих автомобільних страшилок, запрошуємо поділитися своїми знаннями. Щасливої ​​дороги!